А Ви знаєте, що таке лалька-мотанка? Для чого вона використовувалась, як її робити?
Після майстер-класів в Музеї українського народного прикладного мистецтва ї ми знаємо. Але нагадати можна знову).
В цій публікацїї, якщо її розкрити (перейти за посиланням), дуже багато цікавих пізнавальних коментарів.
Після майстер-класів в Музеї українського народного прикладного мистецтва ї ми знаємо. Але нагадати можна знову).
Українська лялька-мотанка.
(Текст на русском - ниже).
Мотанка відрізняється від звичайної іграшки відсутністю обличчя. За уявленнями язичників через обличчя в ляльку вселяється душа. А душа буває доброю чи поганою.
Матеріалами для виготовлення служать натуральні матеріали (сіно, солома, дерево, трави, сухе листя, насіння, зерна). Прикрашали мотанку народними орнаментами та вишивкою.
Народ вірив, що в мотанці знаходиться дух предків і що вона може передавати досвід з покоління в покоління. Українці вважали, що цей символ приносить їм багатство та успіх.
Секрети виготовлення ляльок передавалися в родині від матері до дочки. Коли дівчина виходила заміж, мати дарувала їй ляльку-мотанку, як оберіг для нової домівки.
Хворій дитині давали пограти з лялькою. Після чого її знищували. У народі вірили, що вона вбере в себе її недугу. Коли дитина виростала, її місце в колисці займала лялька. Вона охороняла це місце від нечистої сили до народження наступної дитини.
На Різдво виготовляли спеціальних ляльок із зерна. Вони символізували добрий урожай.
Існувало три типи ляльок-мотанок: немовля, баба-берегиня, наречена.
При народженні дитини українці виготовляли ляльку-немовляти. Лялька виконана у вигляді немовляти в пелюшках. Її укладали в ліжечко поряд з дитиною для охорони її сну та здоров'я.
Баба-берегиня допомагала оберігати достаток сім'ї. У середину ляльки вкладали монети, зерно, вовну для збереження домашнього тепла, отримання хорошої вовни овець та грошового достатку.
Лялька-наречена захищала дівчат від пристріту і підтримувала їх. Цю ляльку багато одягали і прикрашали, так як вона символізувала придане нареченої і привертала багатого нареченого.
В Україні народну ляльку робили з соломи, тканини, шматочків старого одягу, ниток. Спосіб простий - перекручування й перев'язування тканини.
На обличчі такої ляльки різними нитками намотується хрест.
Ляльок-мотанок або не одягали або шили їм одяг. Іноді це були мініатюрні народні костюми, традиційні для тієї чи іншої місцевості.
Колись такі ляльки робили всюди: наші прапрабабусі інших ляльок і не знали.
Мотанка виготовляється з доступного дешевого матеріалу і без будь-яких інструментів. Може бути сплетена з соломи або зовсім без застосування нитки. Голова називається «лялькою». Для неї шматочок тканини складається вузькою смужкою, а потім загортається «рулетиком» і обмотується тканиною.
«Лялькою» називається і перший обжинковий сніп, закручений особливим способом. Голова приєднується дуже просто: до колодки, до трісці, до кукурудзяного початку та ін. Мотанка навіть може не мати рук, тільки обгортається тканиною. І тут вже годиться все, що знайдеться в господарстві. Раніше найціннішою прикрасою для ляльки ставали шматки старих вишитих сорочок, іншого одягу.
Мотанки не мали обличчя, а замість очей, рота - хрест з ниток. Хрест у колі - це солярний знак*, таким чином, лялька з таким обличчям несе в собі сонячну енергетику. У голівку мотанки часто зав'язували зерна пшениці. Це також додавало їй сакральне значення, так як зерно пов'язане з померлими або ненародженими душами. Коли його «ховають», воно оживає, проростає і знову починає вічний кругообіг життя.
Тому мотанку пов'язують з уявленнями про життя і небуття, з досвідом минулих поколінь та їх зв'язком з майбутніми поколіннями. Мотанка пов'язана з усіма аграрними святами. Її роблять на Колодія, наприкінці Масниці (як уособлення зими, яку спалюють), на Івана Купала (лялька Марена). Її сакральне значення збереглося.
Обов'язкова умова - іграшка повинна бути хрестоподібної форми, щоб не нагадувати собою реальної людини.
Превалювання жіночих зображень над чоловічими пояснюється тим, що з жіночим образом з давніх часів асоціювалися уявлення про богиню родючості, берегиню домашнього вогнища та захисницю.
Ляльки Середньої Наддніпрянщини своєрідні за образом виготовлення та складні за декоративною палітрою. Таку ляльку виготовляли методом зв'язування і накручування вузлів без голки та ножиць. Тому вона і називається "вузликова лялька". Існувало ще поняття "мотанки" - ляльки візуально схожою з "вузликовою", але виконаної шляхом намотування окремих шматочків тканини на основу.
Хрест на обличчі-символ веселки, тому він робиться з яскравих ниток. Обличчя-солярний знак сонця. Всі вертикальні лінії-це чоловіче начало, всі горизонтальні лінії - жіноче.
Так вже склалося, що ляльки Середньої Наддніпрянщини мають найбільш обрядовий вигляд. Вони декоративні, яскраві, строкаті, мають язичницький трохи таємничий вигляд...
Ляльки виготовлялися або на швидку руку, щоб заспокоїти і зайняти дитину, або старанно як подарунок на свято, весілля, чи на день народження.
Майстерно зроблена, пишно вдягнена лялька є цінним предметом домашнього майна, разом з тим виступаючи посередницею між старшим і молодшим поколіннями, запорукою добробуту, щасливого родинного життя, й захисту від злих сил!
І сьогодні серед розмаїття сучасних ляльок народні ляльки з тканини є особливим видом з неосяжною енергетикою, які цілюще впливають на психіку й здоровий розвиток дитини. Саме тому в наші дні вони стають все більш і більш популярними!
УКРАИНСКАЯ КУКЛА-МОТАНКА.
Защитить дом, исцелить, привлечь богатство и удачу может традиционная украинская кукла-мотанка, которую оставили в наследство наши предки. Кукла-мотанка в Украине издавна используется как ритуальная, сакральная вещь. В нее вплетаются беды, болезни, а потом куклу сжигают или топят в воде, чтобы все плохое ушло. С помощью куклы-мотанки можно помочь больному ребенку. Для этого нужно положить куклу под подушку малыша, или прикрепить к больному месту. Считается, что болезнь и все плохое войдет в куклу, поэтому после выздоровления ее следует сжечь. Также можно легко определить, стоит ли вызывать врача, если ребенка что-то беспокоит. Для начала нужно дать малышу набор разноцветных лоскутков и предложить выбрать те, что больше нравятся. Если ребенок выберет кусочки ткани ярких теплых цветов, значит не стоит волноваться, и болезнь уйдет сама. Если же ребенок отобрал лоскутки серых, черных, темных тонов, значит нужно звать врача.
Куклу-мотанку дарят также невестам. Она охраняет девушку до появления первенца.
Важно помнить, что лица у настоящего оберега быть не должно. Вместо него в кругу изображается крест. Как пишет сайт «Вера предков», глаз на сакральной кукле-мотанке не делали, чтобы не произошло отождествление с каким-либо живым существом. Люди верили, что в глаза может влететь душа. Крест на лице сакральной куклы как бы свидетельствует о пребывании её за пределами пространства и времени, поэтому она является архетипом, образом Великой Богини, проводником её силы. Это и делает её сакральной. Обозначенные же черты лица как бы навязывают определенный образ, развеивают дымку тайны, непознанного, загоняют в рамки и этим десакрализируют куклу, то есть делают её обыденной игрушкой. Ведь за крестоподобным личиком можно нафантазировать какой угодно образ в соответствии со своим внутренним миром. Готовый вид может не соответствовать энергетике человека, для которого создается кукла-мотанка, вследствие чего он может не воспринять куклу как отражение своего внутреннего мира. В таком случае она не станет оберегом, а будет восприниматься как независимое существо, живущее отдельно от хозяина. А суть куклы-мотанки – в непрерывном энергообмене со своим хозяином. Чтобы привлечь богатство с помощью куклы-мотанки, в ее голову вшивают зеленую ниточку. А еще к куклам пришивается пуговичка и мешковина – «на богатство». А если девушка хочет найти суженого, на голове у ее куклы-мотанки должна присутствовать красная ниточка.
#art#ukraine#ukraina#україна#украина
31 
38 Powered by socialditto
(Текст на русском - ниже).
Мотанка відрізняється від звичайної іграшки відсутністю обличчя. За уявленнями язичників через обличчя в ляльку вселяється душа. А душа буває доброю чи поганою.
Матеріалами для виготовлення служать натуральні матеріали (сіно, солома, дерево, трави, сухе листя, насіння, зерна). Прикрашали мотанку народними орнаментами та вишивкою.
Народ вірив, що в мотанці знаходиться дух предків і що вона може передавати досвід з покоління в покоління. Українці вважали, що цей символ приносить їм багатство та успіх.
Секрети виготовлення ляльок передавалися в родині від матері до дочки. Коли дівчина виходила заміж, мати дарувала їй ляльку-мотанку, як оберіг для нової домівки.
Хворій дитині давали пограти з лялькою. Після чого її знищували. У народі вірили, що вона вбере в себе її недугу. Коли дитина виростала, її місце в колисці займала лялька. Вона охороняла це місце від нечистої сили до народження наступної дитини.
На Різдво виготовляли спеціальних ляльок із зерна. Вони символізували добрий урожай.
Існувало три типи ляльок-мотанок: немовля, баба-берегиня, наречена.
При народженні дитини українці виготовляли ляльку-немовляти. Лялька виконана у вигляді немовляти в пелюшках. Її укладали в ліжечко поряд з дитиною для охорони її сну та здоров'я.
Баба-берегиня допомагала оберігати достаток сім'ї. У середину ляльки вкладали монети, зерно, вовну для збереження домашнього тепла, отримання хорошої вовни овець та грошового достатку.
Лялька-наречена захищала дівчат від пристріту і підтримувала їх. Цю ляльку багато одягали і прикрашали, так як вона символізувала придане нареченої і привертала багатого нареченого.
В Україні народну ляльку робили з соломи, тканини, шматочків старого одягу, ниток. Спосіб простий - перекручування й перев'язування тканини.
На обличчі такої ляльки різними нитками намотується хрест.
Ляльок-мотанок або не одягали або шили їм одяг. Іноді це були мініатюрні народні костюми, традиційні для тієї чи іншої місцевості.
Колись такі ляльки робили всюди: наші прапрабабусі інших ляльок і не знали.
Мотанка виготовляється з доступного дешевого матеріалу і без будь-яких інструментів. Може бути сплетена з соломи або зовсім без застосування нитки. Голова називається «лялькою». Для неї шматочок тканини складається вузькою смужкою, а потім загортається «рулетиком» і обмотується тканиною.
«Лялькою» називається і перший обжинковий сніп, закручений особливим способом. Голова приєднується дуже просто: до колодки, до трісці, до кукурудзяного початку та ін. Мотанка навіть може не мати рук, тільки обгортається тканиною. І тут вже годиться все, що знайдеться в господарстві. Раніше найціннішою прикрасою для ляльки ставали шматки старих вишитих сорочок, іншого одягу.
Мотанки не мали обличчя, а замість очей, рота - хрест з ниток. Хрест у колі - це солярний знак*, таким чином, лялька з таким обличчям несе в собі сонячну енергетику. У голівку мотанки часто зав'язували зерна пшениці. Це також додавало їй сакральне значення, так як зерно пов'язане з померлими або ненародженими душами. Коли його «ховають», воно оживає, проростає і знову починає вічний кругообіг життя.
Тому мотанку пов'язують з уявленнями про життя і небуття, з досвідом минулих поколінь та їх зв'язком з майбутніми поколіннями. Мотанка пов'язана з усіма аграрними святами. Її роблять на Колодія, наприкінці Масниці (як уособлення зими, яку спалюють), на Івана Купала (лялька Марена). Її сакральне значення збереглося.
Обов'язкова умова - іграшка повинна бути хрестоподібної форми, щоб не нагадувати собою реальної людини.
Превалювання жіночих зображень над чоловічими пояснюється тим, що з жіночим образом з давніх часів асоціювалися уявлення про богиню родючості, берегиню домашнього вогнища та захисницю.
Ляльки Середньої Наддніпрянщини своєрідні за образом виготовлення та складні за декоративною палітрою. Таку ляльку виготовляли методом зв'язування і накручування вузлів без голки та ножиць. Тому вона і називається "вузликова лялька". Існувало ще поняття "мотанки" - ляльки візуально схожою з "вузликовою", але виконаної шляхом намотування окремих шматочків тканини на основу.
Хрест на обличчі-символ веселки, тому він робиться з яскравих ниток. Обличчя-солярний знак сонця. Всі вертикальні лінії-це чоловіче начало, всі горизонтальні лінії - жіноче.
Так вже склалося, що ляльки Середньої Наддніпрянщини мають найбільш обрядовий вигляд. Вони декоративні, яскраві, строкаті, мають язичницький трохи таємничий вигляд...
Ляльки виготовлялися або на швидку руку, щоб заспокоїти і зайняти дитину, або старанно як подарунок на свято, весілля, чи на день народження.
Майстерно зроблена, пишно вдягнена лялька є цінним предметом домашнього майна, разом з тим виступаючи посередницею між старшим і молодшим поколіннями, запорукою добробуту, щасливого родинного життя, й захисту від злих сил!
І сьогодні серед розмаїття сучасних ляльок народні ляльки з тканини є особливим видом з неосяжною енергетикою, які цілюще впливають на психіку й здоровий розвиток дитини. Саме тому в наші дні вони стають все більш і більш популярними!
УКРАИНСКАЯ КУКЛА-МОТАНКА.
Защитить дом, исцелить, привлечь богатство и удачу может традиционная украинская кукла-мотанка, которую оставили в наследство наши предки. Кукла-мотанка в Украине издавна используется как ритуальная, сакральная вещь. В нее вплетаются беды, болезни, а потом куклу сжигают или топят в воде, чтобы все плохое ушло. С помощью куклы-мотанки можно помочь больному ребенку. Для этого нужно положить куклу под подушку малыша, или прикрепить к больному месту. Считается, что болезнь и все плохое войдет в куклу, поэтому после выздоровления ее следует сжечь. Также можно легко определить, стоит ли вызывать врача, если ребенка что-то беспокоит. Для начала нужно дать малышу набор разноцветных лоскутков и предложить выбрать те, что больше нравятся. Если ребенок выберет кусочки ткани ярких теплых цветов, значит не стоит волноваться, и болезнь уйдет сама. Если же ребенок отобрал лоскутки серых, черных, темных тонов, значит нужно звать врача.
Куклу-мотанку дарят также невестам. Она охраняет девушку до появления первенца.
Важно помнить, что лица у настоящего оберега быть не должно. Вместо него в кругу изображается крест. Как пишет сайт «Вера предков», глаз на сакральной кукле-мотанке не делали, чтобы не произошло отождествление с каким-либо живым существом. Люди верили, что в глаза может влететь душа. Крест на лице сакральной куклы как бы свидетельствует о пребывании её за пределами пространства и времени, поэтому она является архетипом, образом Великой Богини, проводником её силы. Это и делает её сакральной. Обозначенные же черты лица как бы навязывают определенный образ, развеивают дымку тайны, непознанного, загоняют в рамки и этим десакрализируют куклу, то есть делают её обыденной игрушкой. Ведь за крестоподобным личиком можно нафантазировать какой угодно образ в соответствии со своим внутренним миром. Готовый вид может не соответствовать энергетике человека, для которого создается кукла-мотанка, вследствие чего он может не воспринять куклу как отражение своего внутреннего мира. В таком случае она не станет оберегом, а будет восприниматься как независимое существо, живущее отдельно от хозяина. А суть куклы-мотанки – в непрерывном энергообмене со своим хозяином. Чтобы привлечь богатство с помощью куклы-мотанки, в ее голову вшивают зеленую ниточку. А еще к куклам пришивается пуговичка и мешковина – «на богатство». А если девушка хочет найти суженого, на голове у ее куклы-мотанки должна присутствовать красная ниточка.
#art#ukraine#ukraina#україна#украина
31 38 Powered by socialdittoВ цій публікацїї, якщо її розкрити (перейти за посиланням), дуже багато цікавих пізнавальних коментарів.
Школа выживания
Комментариев нет:
Отправить комментарий